Вот и осень на пороге,
Утром влажные дороги
И туманом стелется печаль.
Лето, милое, прощаюсь,
От зимы не защищаюсь.....
Лета, уходящего, мне жаль.....
Нарисую ветер в небе,
Вниз согнулись травы стебли.
Нарисую желтым на холсте.
Эх, давно не рисовала,
Было времени мне мало, -
Летом я купалась в теплоте.
Не грусти, душа родная,
Что уходит жизнь, я знаю,
Что друзья любимые ушли....
Не грусти и не печалься,
Всегда нежною останься,
Пусть виски метели замели....
Небо синее прекрасно!
Унываешь ты напрасно,
Прелесть есть и в зимних вечерах.
Подводя свои итоги,
Помни милость есть у Бога,
Обновляется она с утра.
Подводя свои итоги,
Помни милость есть у Бога,
Обновляется она с утра.
020922
Ирина Шилова,
Пермь
Задавать себе вопросы - это хорошо.
Прочитано 647 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Aрмaгeддон - Вячеслав Себелев С интeрeсом выслушaю любыe отзывы, произвeдeниe было нaписaно под влияниeм Божьeй силы и срaзу опубликовaно, нeкоторыe момeнты мнe сaмому нe до концa ясны, писaл по зову сeрдцa и Богa, кaк видeл и чувствовaл.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
